Ne volim sneg
Ne volim sneg. Prija mi samo da ga vidim na slici. Prelep snežni pejzaž negde na selu, planini, u svakom slučaju negde dalje od gradske gužve i haosa. Može se čak reći da volim i sneg u gradu, ali samo onaj prvi, debeli sneg, dok je još netaknut i nezaprljan... Ujutru rano kada još niko nije prošao ulicom i ostavio tragove. Umiruje me da gledam kako pada, naročito ako veje i to uveče, kada se na uličnom svetlu svaka pahulja jasno vidi. Lepe su mi kad tako lelujaju ispod lampe. Romantično je. Prosto osetiš neku radost oko srca.
Taj divni, beli, baršunasti sloj svetlucavih staklića posle par sati pretvori se u gomile prljave ledene vode na ulicama. Prođe mu draž. Izgazi se, istopi, zaprlja. Sva njegova lepota nestane. Sve postane prljavo od njega, i automobili, autobusi, obuća, trotoar... Postane omražen čak i od strane dece. Nije više pogodan za grudvanje, a i ko još voli osećaj mokrih nogu. Možda je to osnovni razlog što mrzim sneg. Uvek mi budu mokre noge, imam osećaj kao da mi se neverovatnom brzinom ledi krv u prstima. Skreće mi pažnju i boli me. Možda ja jednostavno ne umem da pazim kuda koračam, to mi se u svakoj obući desi.
Prevoz uvek kasni kada je napolju takvo vreme. Autobusi su prljavi i mokri unutra, a imam osećaj da je gužva veća nego inače. Tim danima uvek kasnim. Mrzi me da ustanem ujutru iz kreveta i prionem svojim obavezama, jer znam šta me čeka napolju. Kad bih mogla da zadržim u svojoj glavi sliku neke zimske idile koja me očarava, tako da mi sneg ostane u lepom sećanju i da ga nikad više ne doživim na svojim prstima; e to bi bilo idealno.
Morala sam ovako promrzla, besna zbog ovakvog dana, vremena, hladnoće i jutarnjeg kašnjenja da izbacim sve loše iz sebe i iskalim bes zbog jedinog krivca za ovakvo moje raspoloženje - snega. Nadam se da će nekad pročitati ovo, i prestati da pada!
Meni je uvek jedna slika u glavi kad vidim da pada sneg: zimski raspust, probudim se kasnije nego inače jer se ne ide u školu, sklanjam zastore sa prozora a napolju je sve belo. I onda preko pidžame navučem dugu jaknu, uskočim u čizme i izletim napolje, samo da ga čujem i osetim kako mi škripi pod nogama.
Sada, kad radim i svako jutro ustajem u pola sedam prvo što mi padne na pamet kad vidim sneg napolju je gužva u saobraćaju i bezobrazni vozači koji mi uvek isprskaju kaput...
Autor biljana — 22 Feb 2011, 15:10
Znam, i ja sam ga volela ranije. Sada ne. Odmah pomislim na vodu na sve strane i mokre noge i prepun autobus koji mili kroz grad :D
Autor villa — 22 Feb 2011, 18:10
Такі грунти займають великі площі, відрізняються вони великий связностью, а при попаданні води перетворюються в мажущейся масу. Обробляти грунту з підвищеним вмістом поглиненого натрію дуже складно. У вологому стані утворюються великі брили, а в сухому стані проводити обробку практично неможливо. Урожайність більшості сільськогосподарських культур значно знижується при вирощуванні їх на солонцях. За кількістю поглиненого натрію виділяють: несолонцюваті, слабосолонцеватий, солонцюваті торф запах грунти і власне солонці. Солонцевих горизонт - місце найбільшої концентрації поглиненого натрію, може залягати на різній глибині. За даним критерієм солонці поділяють на дрібні, у яких солонцевих горизонт локалізується близько до поверхні і утворює кірку товщиною 7 см, середні, які займають шар грунту 7 - 15 см, глубокостолбчатие солонці залягають в шарах грунту глибше 15 см. Склад солей, які переважають в солончаках, також може сильно відрізнятися. Відповідно, зустрічаються сульфатні, содові, хлоридні і змішані солончаки.
Autor OrlandoPycle — 01 Mar 2021, 14:33